Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України Олега Олійника
Сьогодні, 18 травня 2026 року, Теплицька громада зустріла та провела в останню земну дорогу Захисника України, жителя с. Червона Долина – Олега Олександровича Олійника.
Олег Олександрович народився 9 жовтня 1971 року. Навчався у Бджільнянській школі, згодом здобув освіту в Теплицькому аграрному ліцеї. Після строкової служби створив сім'ю, виховував донечку.
Своє життя Олег пов'язав із рідним селом Червона Долина. У мирному житті працював у сільському господарстві, залишаючись надійною опорою для своєї родини.
9 травня 2025 року став на захист Батьківщини. Служив навідником-оператором 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Разом із побратимами пройшов найважчі випробування на передовій, зарекомендувавши себе відповідальним та дисциплінованим воїном.
13 травня 2026 року під час виконання обов'язків військової служби у районі населеного пункту Великоолександрівка Дніпропетровської області серце Олега раптово зупинилось. Він не ховався від труднощів, а чітко виконував поставлені бойові накази, і до останнього подиху був вірний військовій присязі та Батьківщині.
Поховали Олега Олександровича з усіма військовими почестями. Державний Прапор, що огортав його домовину передали доньці Марині як символ батькової мужності та відданості Україні. У мить прощання на кладовищі звучав Державний Гімн та три постріли пам'яті. І в маленькому селі Червона Долина на кладовищі з’явилась четверта могила під синьо-жовтим знаменом.
За право жити на своїй землі українці платять надвисоку ціну - розбиті серця батьків, сирітство дітей, невимовний біль побратимів та тисячі перерваних життів, як життя Олега Олександровича. Українські воїни платять цю найвищу ціну в окопах та на передовій, щоб майбутні покоління мали право просто жити, говорити рідною мовою та бути господарями у власному домі.
Теплицька громада висловлює щирі співчуття родині, друзям та побратимам Олега Олександровича. Сумуємо разом з вами, підтримуємо в годину скорботи. Сили вам та Божої допомоги перенести цей важкий біль втрати…
Низький уклін Олегу Олександровичу та кожному Захиснику. Поки ми пам'ятаємо — вони живуть серед нас.
Слава Україні
Слава її Героям
