Навіки в серці...

Там, біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе.
Сива у розпачі плаче,
Сина все чекає - та в Бога вже його душа.

- Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь,
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі...

Йдуть у засвіти найкращі… Ті, кому б творити Україну, будувати її майбутнє… Натомість вони стають нашою історією. Героїчною пам’яттю і вічним болем... В боротьбі за вільну Україну вони віддали найдорожче, що мали, - своє життя. За нас віддали, аби ми жили...

Герої не вмирають, вони живуть доти, поки ми їх пам'ятаємо...