ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...

Там, біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе.
Сива у розпачі плаче,
Сина все чекає - та в Бога вже його душа.

- Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь,
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі...

Нині ми вшановуємо пам’ять справжніх патріотів, які стали до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, віддавши найдорожче, що мали, - своє життя. За нас віддали, аби ми жили...

Йдуть у засвіти найкращі… Ті, кому б творити Україну, будувати її майбутнє… Натомість вони стають нашою історією. Героїчною пам’яттю і вічним болем...

Герої не вмирають…вони просто йдуть в небо янголами…і навічно залишаються в нашій пам’яті...