Теплицька громада попрощалася із Ігорем Дідиком
Сьогодні, 5 березня, Теплицька громада схилила голови у жалобі за загиблим Захисником України Ігорем Дідиком, проводжаючи його у останню земну дорогу.
Ігор народився та проживав в Теплику. Працював на Теплицькій хлібопекарні. Разом з дружиною виховували двох синів та доньку.
У березні 2023 року Ігор став на захист Української держави. У лавах Збройних Сил ніс службу на посаді водія 3-го відділення 2-го автомобільного взводу 1 автомобільної роти автотранспортного батальйону. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та високий бойовий дух. Служив гідно та віддано, чітко виконував бойові завдання, завжди міг підставити плече, був вірним бойовим товаришем та справжньою опорою побратимам. У війську йому дали позивний ДРУГ «ТЕПЛІК».
Загинув 23 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Грузьке Покровського району Донецької області.
Рідні, друзі, побратими, однокласники та односельці прийшли численно провести Захисника в його останню земну дорогу. Сльози, біль, смуток, розпач – це те, що сьогодні було на очах в усіх, хто прийшов до Ігоря.
Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями. Останню шану Захиснику віддали воєнним залпом… Під час прощання на честь світлої пам'яті ДРУГА «ТЕПЛІКА» побратими виголосили молитву Українського націоналіста з якою бійці йшли у бій і якою проводжали полеглих побратимів.
Державний Прапор України, що огортав домовину Воїна, передали його сину - Богдану, як символ батькової мужності та відданості Україні. Поховали бійця на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну.
Ігор не дожив до перемоги, але він був частиною боротьби за цю перемогу. Він із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним військовій присязі, українському народу та Україні.
Схиляємо голови на знак поваги й шани полеглому Воїну, який пішов у вічність, але назавжди залишиться в серці України.
Всією Теплицькою громадою висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та всім, хто знав і любив Ігоря.
Ми не соромимося сліз, ми дякуємо Ігорю Володимировичу та всім Воїнам за сьогоднішній день, за приклад, за патріотизм за мужність.
Кожен день нашого життя сьогодні – це віддане життя Героїв Української нації… Пам’ятаймо про це завжди. Цінуймо кожен день, дарований їхнім подвигом.
Слава Україні
Слава її Героям
