24 лютого - чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і продовжує вести проти України та Українського народу
24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і продовжує вести проти України та Українського народу, грубо порушуючи норми міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору й акти геноциду щодо українців.
Загалом Війна за Незалежність України проти одвічного ворога — московії — триває вже дванадцять років. Її відлік ведеться з 19–20 лютого 2014 року — перших актів збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та перших зафіксованих перетинів державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.
До 24 лютого 2022 року основні бойові дії відбувалися на сході нашої країни. Протягом восьми років Збройні Сили України разом із численними добровольчими формуваннями ефективно стримували напад, зупинивши просування загарбників і звільнивши більшість захоплених на той час територій. Окупованими залишалися Автономна Республіка Крим, місто Севастополь і частина Луганської та Донецької областей. Щодо цих підконтрольних москві територій внутрішня й зовнішня риторика кремля зводилася до нібито існування там «народних» республік, які прагнуть незалежності під патронатом росії.
Справжні наміри агресора проявилися 24 лютого 2022 року, коли світ став свідком відкритої повномасштабної війни проти України. У перспективі це створило загрозу миру й безпеці не лише європейського континенту, а й призвело до порушення глобальної стабільності та рівноваги.
Є всі підстави стверджувати, що від 24 лютого 2022 року практично весь світ почав жити в новій реальності. Вона «наздогнала» не всіх одночасно, але з високою ймовірністю не омине нікого. Свавілля, безкарність і жорстокість тоталітарних режимів — це те, що кремль і його сателіти намагаються продемонструвати світові. Тепер москва вже не прикривається личиною «миротворця», а відкрито заявляє про намір силовим шляхом встановлювати свою владу в інших державах і намагається реалізувати це в Україні.
Акт неспровокованої агресії проти України 24 лютого 2022 року мав би стати тригером для цивілізованого світу — сигналом дати консолідовану відсіч агресору, захистивши сучасність і майбутнє. Попри потужну допомогу партнерів, яку ми з вдячністю приймаємо, навіть через чотири роки росія продовжує диктувати свої умови й руйнувати нашу державу, вбиваючи українців.
Ворог не зупиниться — він не рахується з втратами і продовжуватиме агресію, намагаючись досягти своїх божевільних цілей: знищення української державності та національної ідентичності, захоплення територій, геноциду Українського народу. Більше того, москва не приховує намірів поширювати збройну агресію далі — на країни Європи, НАТО та інші держави, якщо матиме таку можливість.
За майже чотири з половиною тисячі днів російсько-української війни стало очевидно: це не «спринт», а затяжний «марафон». Це не обмежений конфлікт між двома сторонами, а тривале протистояння, яке має непередбачувані наслідки й уже вплинуло на розвиток людської цивілізації. Війна оголила глибокий розрив між демократичними системами та авторитарними режимами, продемонструвала крихкість сучасного міжнародного правопорядку.
Повномасштабна війна 2022–2026 років уже порівнюється з великими конфліктами минулого. Вона триває довше, ніж німецько-радянська війна 1941–1945 років, що підкреслює крах російських міфів про «три дні» та силу української стратегії витривалості. Протистояння українців агресії переросло в цивілізаційне. Війна трансформувала глобальну систему міжнародних відносин, спричинивши зміцнення НАТО, енергетичну незалежність Європи від росії, переформатування ланцюгів постачання та формування нової багатополярної моделі світу.
Ці чотири роки боротьби, віри та єдності довели: Україна не лише вистояла — вона стала суб’єктом, який змінює світовий порядок. Наша держава відіграє важливу роль у формуванні нової архітектури безпеки Європи та реформуванні міжнародних інституцій, зокрема ООН. Ми чітко заявляємо: Україні потрібен справедливий мир, а не «замороження» конфлікту. Мир можливий лише за умови повного виведення військ росії, притягнення до відповідальності за скоєні злочини та відновлення територіальної цілісності. Усі території залишаються українськими, навіть якщо тимчасово окуповані.
Ми тримаємо курс на євроінтеграцію та розвиваємо спільні оборонні виробництва з країнами Європи як гарантію того, що агресія не повториться.
Завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, волонтерського руху та всіх громадян, а також міжнародній підтримці, вдалося зірвати плани ворога щодо «бліцкригу». Українська армія стала прикладом ефективності в умовах протистояння кількісно та ресурсно переважаючому противнику, демонструючи здатність швидко адаптуватися й розвиватися в надзвичайно складних умовах.
Героїчний опір українців уже став легендою у світі — не лише як боротьба за свободу своєї держави, а й як реальний захист Європи та демократичного світу. Від результату цієї війни залежить глобальна стабільність.
