Теплицька громада попрощалась із військовослужбовцем Валерієм Плахотнюком
Російська війна продовжує ходити мертвими кроками по Україні, продовжує випалювати нашу землю, руйнувати оселі та жорстоко вбивати українців…
Сьогодні ще одна свіжа могила з’явилась на цвинтарі в селі Степанівка, над якою завжди майорітиме синьожовтий прапор. Ще одна жінка стала вдовою… Ще одна мати поховала сина…
Сьогодні Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України, жителя села Степанівка – Плахотнюка Валерія Васильовича, 08.08.1971 р.н.
Валерій Васильович родом із села Морозівка, Хмільницького району Вінницької області. З Тепличчиною його пов'язала наша землячка з села Степанівка – Лариса Василівна. В парі і злагоді вони прожили в нашій громаді понад 18 років.
До війни Валерій працював водієм на Теплицькій хлібопекарні. На військову службу по мобілізації був призваний 01.11.2023 року, служив стрільцем-номер обслуги механізованого взводу у складі 21-ї окремої механізованої бригади. Як кажуть побратими, на нього завжди можна було покластися, він чітко виконував функціональні обов’язки, користувався авторитетом і повагою серед своїх колег, гідно та віддано виконував свій військовий обов’язок.
19 квітня під час виконання бойового завдання із захисту України на прикордонні Сумщини внаслідок інтенсивного мінометно-артилерійського обстрілу Валерій отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але, на жаль, попри всі їхні зусилля, 26 квітня 2025 року він помер у Головному військовому клінічному госпіталі в м.Київ.
Ми втратили ще одну добру, світлу та щиру людину, яка до останнього подиху боролась за Україну. Родина втратила сина, брата, люблячого чоловіка і батька.
Теплицька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Валерія. Разом з вами схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль втрати. Нехай Господня опіка та наші молитви полегшать гіркоту втрати. Бо як би боляче не було, маємо жити далі, щоб не дозволити нелюдському знищити людське. Щоб світло перемогло темряву.
Нехай доброю і світлою буде пам'ять про Валерія Васильовича, нехай легко буде йому там, у світах кращих, серед побратимів. Бо там рани їхні більше не болять…
Спочивай в мирі, Воїне. Царство Небесне, Вічна пам’ять і вічна слава тобі, Валеріє Васильовичу.
Пам'ятаймо ціну кожного тихого ранку, кожного мирного дня...
Слава Україні
Слава Нації
Смерть ворогам
