Знову страшна звістка з війни - загинув Євген Гнатенко
Знову нестримно щемить душа… Найвищу ціну за волю України, за кожного з нас заплатив ще один молодий Герой, наш земляк, ГНАТЕНКО Євген Борисович, життя котрого трагічно обірвалося 26.09.2024 року поблизу населеного пункту Райгородок Краматорського району Донецької області.
Євген проживав у Теплику. Навчався у Теплицькій ЗОШ №2. Далі - строкова служба в армії. Здавалося б, попереду ціле життя… Женя міг би щасливо жити, міг би зробити багато хороших справ, якби не клята війна… Вона для Жені розпочалась ще в 2014 році. Попри свій молодий вік, він багато пережив, виконував надскладні бойові завдання на Сході в зоні ООС. Пройшов пекельні бої в районі Криму, пекло Іловайського котла. Він побачив і пропустив крізь себе справжнє жахіття війни…
Старший сержант Євген Гнатенко ніс службу на посаді начальника зв’язку – командира взводу зв’язку військової частини А1445.
Увесь свій бойовий шлях Женя пройшов в 131 розвідувальному батальйоні. Про спецоперації, проведені на передових лініях фронту та в місцях дислокації ворожих військ, колись обовʼязково дізнається світ. Військовий досвід цих титанів розвідки уже сьогодні цікавить і дивує армійців НАТО. Дуже боляче, що цим досвідом уже ніколи не поділяться ні Женя, ні побратими, котрі разом з ним залишилися небесними воїнами…
Заслуги Євгенія неодноразово високо оцінювало командування. Медалі «За службу Україні», «За військову службу Україні», памʼятна відзнака «Хрест розвідника» та цілий ряд подяк і нагород залишаться в памʼять про його подвиги в імʼя захисту Батьківщини.
Коло знайомих, рідних, друзів знали Женю як доброї душі людину, поміркованого, надійного, котрий завжди підтримає і допоможе. Ці риси були ключовими в його відносинах з побратимами, адже нічого так не мотивує воїна до мужності та рішучості в бою, як розуміння того, що поруч - надійний товариш, котрий прикриє, не дасть схибити, вирве з пащі смерті. Саме таким був Євген Гнатенко.
Женя робив все для Перемоги, він марив поверненням до мирного життя, до своєї родини.
26 вересня 2024 року під час авіаційного та ракетного удару Євген загинув…
Боляче… Від нас дійсно йдуть найкращі…
Дякуємо тобі, Євгене, за твій подвиг, низький уклін за захист, за можливість жити під українським небом. Вічна слава тобі і пам’ять, Герою.
Теплицька громада схиляє голови у глибокій скорботі та висловлює співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Євгена. Нехай Господь допоможе перенести важкий біль втрати рідної та близької людини.
Інформацію про день та час зустрічі Героя на рідній землі повідомимо додатково.
