Тепличчина провела в останню дорогу Захисника Віталія Мельника
Сьогодні було неймовірно чисте блакитне небо, напрочуд тихий і теплий осінній день. І саме в таку погожу днину Тепличчина попрощалася із ще одним своїм сином, захисником, який загинув на війні… Горе, сльози і відчай, який розриває душу, наповнювали цей теплий осінній день...
МЕЛЬНИК Віталій Дмитрович загинув при виконанні бойового завдання 19 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області.
Народився Віталій 16 грудня 1975 року в Теплику, тут виріс, закінчив Теплицьку школу №1. Потім здобув професію в аграрній сфері. Понад 12 років працював головним інженером СТОВ «Ренет». Створив чудову міцну родину. На роботі був сумлінним і відповідальним, вдома – люблячим і турботливим.
З початку повномасштабної війни Віталій займався волонтерством, разом з однодумцями зробив неймовірну кількість справжніх, добрих і хоробрих справ. Він був відкритий до всіх, не вмів відмовляти у допомозі. Завжди був на зв’язку з військовими та їх родинами, приходив їм на допомогу.
24 липня 2024 року Віталій приєднався до лав ЗСУ по мобілізації. Проходив службу у 2 розвідувальному відділенні розвідувального взводу. Він знав, що на передовій зробить набагато більше. Був справжнім другом, побратимом та однодумцем. Тим, хто не боявся відповідальності.
Важко прийняти гірку правду про загибель Віталія, про нього не хочеться говорити в минулому часі…
Гучні три постріли у небо та Гімн України сповістили, що душа Воїна навіки упокоїлася у рідній землі. Тепер Віталій навічно в Небесному Воїнстві. Йому назавжди 48… Над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг Героя-Захисника…
Теплицька громада висловлює сердечні співчуття рідним та близьким Віталія. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі.
Ми не соромимося сліз, ми дякуємо Віталію та всім Воїнам за сьогоднішній день, за приклад, за патріотизм за мужність.
Вічна пам’ять та слава тобі Воїне. Нехай в мирі спочиває твоя добра душа.
