Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України – Легойду Костянтина Михайловича
Війна, розпочата московитами проти українців, продовжує вести свій кривавий лік, ламати людські долі та приносити з собою лише горе. Щодня ми платимо дуже високу ціну за нашу свободу і незалежність. Сьогодні ще один прапор замайорів на свіжій солдатській могилі. Ще один наш земляк навіки приєднався до Небесного війська.
Сьогодні Теплицька громада провела в останню земну дорогу свого Захисника – Легойду Костянтина Михайловича, 23.01.1979 р.н.
Народився Костянтин в селі Степанівка, там провів дитинство, закінчивши школу, продовжив навчання в Теплицькому аграрному ліцеї. Згодом одружився. Разом з дружиною виховували сина та доньку. Костя зумів знайти своє місце під сонцем та у житті. Вели його скрізь добре серце та працьовиті руки. Працював у будівельних бригадах за кордоном, в Києві, в Теплику.
Служити пішов із чистим серцем і патріотичними помислами. З 19 липня 2022 року - на передовій, ніс службу на посаді кулеметника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А7085. Служив віддано і відважно, мужньо і чітко виконував бойові завдання, завжди міг підставити плече, був вірним товаришем, надійним другом, справжнім відчайдухом. Як не було страшно на позиціях – тримався дуже мужньо. Справжній боєць – це так розказували про Костянтина його побратими.
23 лютого 2024 року в районі населеного пункту Невське Луганської області під час виконання бойового завдання, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність солдат Легойда Костянтин Михайлович загинув. Йому назавжди 45…
Осиротіла ще одна українська родина… Лави Небесного Війська поповнив ще один наш земляк...
Боляче… Настільки боляче, що хочеться несамовито кричати, щоб той неминучий біль, який ятрить душу і виїдає все зсередини, кудись подівся… Ніхто не знав, що такі важкі часи стануть нашим життям… І слова ніколи не передадуть душевної скорботи. Скільки б не минуло часу – постійно буде боліти. Це наш спільний біль і спільне горе...
Ніколи не пробачимо тим вбивцям, що знищують наш народ. Ніколи не забудемо їх злочинів.
Поховали Костянтина Михайловича з усіма військовими почестями під залпи та Державний Гімн України в селі де народився - Степанівка.
Усією громадою низько схиляємо голови у скорботі та глибоко розділяємо біль втрати з рідними і близькими Захисника.
Вічна шана тобі, Воїне. Нехай в мирі спочиває твоя добра і світла душа, а пам'ять про тебе буде вічною...
