Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України Олександра Остапчука
Війна, яку ми не розпочинали, приносить українцям все більше і більше горя та біди. Щодня гинуть сини і доньки України, вони гинуть за незалежність нашої держави, за право просто жити і називатися українцями. На жаль свобода дається українському народу дуже дорогою ціною - ціною власного життя...
Сьогодні, 7 січня 2024 року, Теплицька громада зустріла та провели до місця вічного спочинку Воїна-земляка – Остапчука Олександра Валерійовича.
Народився Олександр 20 січня 1977 року в селі Мала Мочулка, там закінчив школу, продовжив навчання у Теплицькому аграрному ліцеї. Далі строкова служба в армії. Одруження, разом з дружиною виховали двох доньок.
Доля не раз випробовувала Сашка на міцність. Він рано осиротів, його вихованням займалась бабуся. Непрості обставини часто давали гірчинку в безтурботне дитинство і, як відбиток, переносились у доросле життя. Але попри всі життєві негаразди він не ховався від труднощів.
30 грудня 2022 року Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Він проходив службу у протитанковому взводі 2 механізованого батальйону військової частини А4712. Разом з побратимами перебував у місцях, де велися запеклі бої. Живим він бачив пекло тут – на українській землі.
02 січня 2024 року під час виконання бойових завдань, відданий військовій присязі та Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність сержант Остапчук Олександр Валерійович загинув в районі населеного пункту Роботине Пологівського району, Запорізької області.
Йому назавжди 46…
Ще одна непоправна втрата, яку ми пам’ятатимемо, і яку ніколи не пробачимо тій московській сволоті.
У скрутний для України час Олександр Валерійович закривав грудьми кожного з нас. Теплицька громада сумує разом з рідними та розділяє біль непоправної втрати і висловлює щирі співчуття...
Вічна шана тобі, Воїне. Нехай в мирі спочиває твоя добра душа, а пам'ять про тебе буде вічною...
