Афганістан: героїзм крізь біль і сум
Напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у Теплицькій громаді віддали шану землякам, які загинули під час війни в Афганістані. Ветерани-афганці, заступник селищного голови Борис Чечельницький, секретар виконкому Оксана Назаркевич, старости Тамара Ніколішина, Олександр Волковінський та Леонід Димінський відвідали могили солдат, які загинули під час кровопролитної війни в Афганістані у 80-х роках.
Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю – війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.
Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
З колишнього Теплицького району на цю криваву війну пішло 78 хлопців, 6 з них загинули, це: Яків Дем’янишин з Бджільної, Павло Коробейник з Мишарівки, Василь Семенюк з Комарівки, Володимир Гурський з Соболівки, Петро Король з Тополівки і Олег Ткач з Кивачівки.
Будь-яка війна - це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль...
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Багато з них не обирали свою долю, а були змушені йти за наказом. Їм довелося воювати в надзвичайно тяжких умовах, де все одно знаходилося місце для військового подвигу.
