Сьогодні роковини загибелі видатного українського композитора Миколи Леонтовича
Сьогодні в Україні вшановують 101-і роковини від дня смерті всесвітньовідомого композитора, автора легендарного "Щедрика" Миколи Леонтовича.
В Теплицькій громаді пам’ять про композитора вшанували поминальною панахидою, хвилиною мовчання та покладанням квітів до його могили в селі Марківка.
У заході взяли участь заступник селищного голови Борис Чечельницький, секретар селищної ради Оксана Сторожук, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Оксана Назаркевич, директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Висоцька Катерина Іванівна, головний зберігач фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею Євсейчева Тетяна Миколаївна, староста Степанівського старостинського округу Анатолій Волинець, завідуюча філією «Музей М. Д. Леонтовича» Ольга Прокопенко, в.о.директора КЗ "Центр культури і дозвілля Теплицької селищної ради" Микола Паламарчук та його заступниця Алла Волинець, духовенство та громадськість Тепличчини.
101 рік тому, в ніч на 23 січня 1921 року, у селі Марківка пострілом з обрізу вбили автора "Щедрика" Миколи Леонтовича. До свого світового визнання він не дожив кілька місяців.
За найпоширенішою нині версією, його застрелив чекіст, який попросився у дім заночувати. Незадовго перед тим композитор гастролював по регіону з хоровою капелою, даючи концерти на честь різдвяних свят.
Сорокатрирічний Леонтович приїхав до Марківки погостювати у свого батька, який був у селі парафіяльним священником.
Подальші події відомі зі слів родичів композитора, які занотував його друг Гнат Яструбецький: «Пізно ввечері до подвір’я Леонтовичів під’їхала підвода, з якої зійшов молодий чоловік і попросився на ніч. Він назвався Грищенком, показав документи з печатками Гайсинської ЧК та сказав, що провадить боротьбу з місцевим бандитизмом. Непроханого гостя пустили і постелили йому в одній кімнаті з рідним сином господаря. Панотця розбудив звук пострілу. Крім нього, вдома були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Прибігши, вони побачили вчорашнього гостя, який стояв над ліжком Миколи Дмитровича з гвинтівкою в руках. Зловмисник не став розправлятись зі свідками, лише зв’язав їм руки, а тоді, забравши з будинку все цінне, утік. Доки встигла прибути допомога, Леонтович помер від втрати крові».
Ось що написав у рапорті начальнику Подільської губернської міліції начальник Гайсинської повітової міліції:
Рапорт про вбивство Миколи Леонтовича
«У ніч на 23 січня агент повітчека Грищенко пострілом із гвинтівки вбив сина священника с. Марківки Миколу Леонтовича 43-х років, у якого Грищенко ночував і 26 січня Грищенко, що переховувався в м. Теплик при переслідуванні його чинами міліції, пострілом із гвинтівки поранив у живіт міліціонера Твердохліба».
Подальша доля вбивці невідома. Одні розповідають, буцім є документи, де йдеться, що міліція вийшла на слід Афанасія Грищенка, який приєднався до банди та займався грабунками. Його вбили у перестрілці (інша версія, менш почесна для бандита – зарубав лопатою місцевий селянин).
Але коли тіло Грищенка оглянув батько Леонтовича, той, начебто, не впізнав убивцю свого сина. Тому справжня особа злочинця і його мотиви достеменно не були підтверджені.
За іншими свідченнями, той самий Грищенко навідувався у Теплик ще у 50-х роках.
Загибель Миколи Леонтовича досі приховує вдосталь загадок. У радянські часи поширювали версію, що його застрелив невідомий грабіжник або навіть петлюрівець.
Немає сумнівів лише у тому, що уславлений «Щедрик», який 5 жовтня 1921 року виконали у нью-йоркському Карнеґі-Холі, приніс композиторові всесвітнє визнання. Окрім того, у доробку Леонтовича є ще чимало адаптацій народних пісень («Дударик», «Грицю, Грицю, до роботи», «Козака несуть»), а також хори на слова українських поетів, літургійна музика та опера «На русалчин Великдень», над якою митець працював у останні роки життя, проте так і не встиг завершити.
