Строки позовної давності у цивільному судочинстві та наслідки їх пропущення
Позовна давність – це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Проте, особа, яка виконала зобов’язання після закінчення позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, якщо навіть у момент виконання вона не знала про його закінчення.
Відповідно до Цивільного кодексу України виділяють два види строків позовної давності:
- Загальний (три роки ст..257 ЦКУ);
- Спеціальний, яка в свою чергу може бути :
- скорочений, зокрема, як зазначено в 258 ЦК України, до таких вимог встановлюється строк в один рік:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності
4) у зв'язку з недоліками проданого товару
5) про розірвання договору дарування
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти
7) про оскарження дій виконавця заповіту цього Кодексу)
8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
- продовжений: застосовується у випадках, передбачених ЦКУ та іншими нормативно-правовими актами до окремих правовідносин, а також в разі домовленості та передбачення цивільно-правовим договором. Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Слід підкреслити, що на певні види відносин строк позовної давності не застосовується. Безпосередньо про такі відносини зазначається у ст. 268 ЦК України, так позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
7) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
За загальним правилом , перебіг позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила .
Ст.. 261 ЦКУ встановлює спеціальні правила початку обчислення позовної давності для деяких видів вимог .
Так , перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства , починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня , коли почалося її виконання . У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після закінчення терміну виконання.
За зобов'язаннями , строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги , перебіг позовної давності починається від дня , коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Так , наприклад , якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги , позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це , якщо інше не встановлено договором. Термін позовної давності в цьому випадку починає текти з того дня , коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про повернення позики . Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги , обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається з дня виконання основного зобов'язання.
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності
Нагадуємо, що Теплицьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Теплик, провул. Поштовий, 7 (приміщення податкової інспекції, 1-й поверх), контактний телефон: (04353) 2-23-58.
Єдиний всеукраїнський телефонний номер0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів)
