На щиті… Теплицька громада в глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого захисника Ростислава Дідика

Дата: 16.10.2026 18:19
Кількість переглядів: 87

Фото без опису

Страшна війна продовжує збирати свій кривавий ужинок, забираючи найкращих, наймужніших та зовсім юних синів України.

Сьогодні наша громада на колінах, з квітами та сльозами на очах зустріла й провела в останню земну дорогу 23-річного Воїна — Ростислава Мирославовича Дідика.

Ростислав був старшим солдатом і розвідником легендарної 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» 1-го корпусу Національної Гвардії України "Азов". Він не вагався ні хвилини: уже 5 березня 2022 року, на самому початку повномасштабного вторгнення, став на захист рідної землі.

Він завжди сумлінно виконував бойові завдання, мав добрий рівень мотивації та залізну витримку, неодноразово проявляючи мужність під час виконання найскладніших бойових завдань на передовій. На нього завжди можна було покластися.

З 13 жовтня 2023 року після запеклих боїв поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області Ростислав не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти. Три роки невизначеності, надії та молитви... Лише зараз, після проведення ДНК-ідентифікації, страшна звістка підтвердилася офіційно. Ростислав повернувся додому «на щиті».

Ростиславу назавжди залишиться 23. Попереду мало бути ціле життя — великі плани, сміливі мрії, кохання та щасливе майбутнє. Але проклята російська війна підло вкрала у нього все, обірвавши життя на самому злеті

Сьогодні ми схилили голови у глибокій скорботі, віддаючи шану Воїну, який зробив свій свідомий вибір на користь держави, її свободи та майбутнього. Його жертовна відвага, щира любов до України та непохитна готовність стати щитом між нами і ворогом — це подвиг, який назавжди закарбується в серцях кожного мешканця нашої громади.

Рідні, друзі, побратими, односельчани та усі небайдужі прийшли численно провести Ростика в його останню дорогу. У траурній процесії несли весільне гільце та коровай.

Останню шану Воїну віддали воєнним залпом. Державний Прапор України, що огортав домовину бійця, передали батьку, як символ синової мужності та відданості Україні.

Під час прощання на честь світлої пам'яті старшого солдата Ростислава Дідика побратими виголосили молитву Українського націоналіста.… Поховали Воїна на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну.

Кожен день нашого життя сьогодні – це віддане життя наших Героїв… Пам’ятаймо про це завжди. Цінуймо кожен день, дарований їхнім подвигом.

Доземний уклін нашому Захиснику – Ростиславу Мирославовичу Дідику. Нехай в мирі спочиває його добра та щира душа.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано