Теплицька громада зустріла та провела в останню земну дорогу Захисника України – Володимира Іванова
Сьогодні Теплицька громада у глибокій скорботі схилила голови, зустрічаючи «на щиті» та проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, захисника України — Володимира Васильовича Іванова.
У травні 2022 року Володимир не чекав повістки, а став на захист рідної землі добровольцем. Його життєвим кредо, яке він упевнено повторював, були слова: «Хто, як не я?». Він щиро й беззастережно вірив у Перемогу та робив усе, щоб її наблизити.
У лавах ЗСУ Володимир служив віддано, чесно та безкомпромісно. Старший сержант, командир відділення гранатометного взводу 115-ї окремої механізованої бригади, за свій героїзм та відданість військовій присязі неодноразово отримував нагороди та подяки від командування.
З 12 січня 2026 року Володя не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання.
Після довгих місяців надії та молитов прийшла страшна звістка - старший сержант Володимир Іванов загинув під час знищення сил противника в районі населеного пункту Шийківка Ізюмського району Харківської області. Він поліг у бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та Українському народу.
Для всіх, хто знав Володю, він залишиться в пам'яті надзвичайно добрим, щирим та працьовитим чоловіком, який ніколи не відмовляв у допомозі та завжди дбав про інших.
Живим коридором, ставши на коліна, проводжали тепличани свого Захисника, аби вшанувати його пам'ять та висловити свою вдячність за жертовність.
Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями. Державний Прапор України, що огортав домовину бійця передали матері, як символ синової мужності. Гучні три постріли у небо та Гімн України сповістили, що Володимир навіки упокоївся у рідній землі, а над його могилою завжди майорітиме синьо-жовтий прапор.
Завдячуючи таким хлопцям, як Володя, сьогодні Україна тримає цю оборону і продовжує жити. Пам’ятаймо про це завжди. Цінуймо кожен день, дарований подвигом наших захисників.
Нехай добрий, світлий спомин про Володимира Васильовича назавжди житиме у серцях жителів нашої громади та всіх, хто мав честь знати, любити й поважати цю прекрасну людину.
Слава Україні 
Слава її ГЕРОЯМ
