Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України Володимира Доробала
Сьогодні наша громада зустріла та провела в останню земну дорогу свого земляка, оборонця України — молодшого сержанта Володимира Васильовича Доробала, 13.07.1975 р.н.
Володимир народився і виріс у селі Розкошівка. Закінчив Розкошівську та Комарівську школи, здобув професію водія у Теплицькому профтехучилищі. Пройшов строкову службу, а до початку повномасштабного вторгнення працював на Укрзалізниці.
У жовтні 2024 року він став на захист України. Служив гранатометником 3 механізованого відділення 100-ї окремої механізованої бригади «Сталева Сотка». Він гідно ніс службу, був добрим товаришем та надійним побратимом, на якого завжди можна було покластися у найважчі хвилини бою. Світлий, щирий, відданий своїй справі та країні...
З 24 лютого 2025 року після запеклого бою поблизу міста Торецьк Донецької області зв'язок з Володимиром обірвався. Довгі місяці надії, молитов та очікування... Проте розслідування та експертиза поставили страшну крапку: з’ясувалося, що Володимир загинув у той самий день, до останнього подиху тримаючи оборону.
Навколішки зустрічали Володимира жителі громади, виказуючи шану Воїну, що боровся за мирне завтра кожного з нас, і віддав у цій боротьбі найдорожче – своє життя. Останню дорогу Захисника люди щедро встелили різнобарвними квітами.
У траурній процесії несли весільне гільце та коровай... Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями. Прапор України, що вкривав домовину Захисника, вручили згорьованій матері як символ держави, якій вірно і до останнього подиху служив її син.
Останню шану Воїну віддали воєнним залпом, звук якого переповнював серця невимовним сумом за ще однією втраченою долею і сповістив, що навіки спочив Воїн, який загинув за Україну…
Сумуємо усією громадою та підтримуємо рідних у важку годину скорботи. Важко підібрати слова, які б хоч трохи втішили їх у цьому горі. Нехай Господь дасть їм сили пережити цю важку втрату.
Доземний уклін нашому Захиснику – Володимиру Васильовичу Доробалу. Нехай в мирі спочиває його добра душа. Вічна пам'ять Герою.
Пам’ятаймо ціну нашого, відносно, мирного життя в тилу. Завдяки жертовності Володимира і тисячам вже полеглих воїнів, ми залишаємось живі та при своїй державі
