Теплицька громада провела в останню земну дорогу Захисника України – Юрія Балахтара
Сьогодні Теплицька громада зустріла НА ЩИТІ та провела в останню земну дорогу захисника України, уродженця села Удич - Юрія Балахтара, який віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Народився Юрій 25 жовтня 1976 року в селі Удич, де пройшли його дитинство та юність. Після закінчення Удицької школи навчався у Ладижинському технікумі механізації. Працював у Вінниці, згодом переїхав із сім'єю до Умані. Багато років присвятив улюбленій справі — виготовленню меблів.
У липні 2024 року Юрій став на захист Батьківщини, доєднавшись до лав Збройних Сил України по мобілізації. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» у складі 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка.
З 22 вересня 2024 року боєць не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області.
Тіло захисника вдалося повернути під час чергового обміну у 2025 році. Після проведення ДНК-експертизи та офіційних процедур ідентифікації, 10 липня 2026 року правоохоронні органи офіційно підтвердили загибель солдата Балахтара Юрія Васильовича.
З’ясувалось, що солдат Юрій Балахтар прийняв свій останній бій 22 вересня 2024 року в районі населеного пункту Українськ на Донеччині.
Сьогодні він навіки повернувся до рідного села НА ЩИТІ...
Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями.
Державний Прапор України, що огортав домовину Воїна передали його сестрі як символ держави, якій вірно і до останнього подиху служив її брат. Юрія віддали рідній землі під звуки гімна України та прощальні постріли.
Теплицька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Захисника. Разом з вами схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль втрати. Нехай доброю і світлою буде пам'ять про Юрія Васильовича. Низький уклін йому та вічна пам'ять..
Пам'ятаймо ціну кожного тихого ранку, кожного мирного дня...
