ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ – ВОЛОДИМИРА БИЧКА
Сьогодні - перші роковини загибелі Героя.
1 червня 2025 року, виконуючи військовий обов’язок та захищаючи Україну, її свободу і незалежність в районі населеного пункту Рідкодуб Краматорського району Донецької області загинув наш земляк - командир міномета стрілецького батальйону 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго, молодший сержант Володимир Анатолійович Бичок (28.12.1979 – 01.06.2025).
Володимир став на захист країни в липні 2022 року. Перебуваючи на передовій - не раз дивився смерті у вічі. Завжди сумлінно виконував накази і бойові завдання, за що був нагороджений відповідними відзнаками і нагородами. Досвідчений, мав добрий рівень мотивації, користувався авторитетом серед побратимів.
Минув уже рік від того трагічного дня. Рік болю, смутку та світлої пам’яті. Володимир назавжди залишиться для нас прикладом справжньої мужності, честі, відваги та безмежної любові до Батьківщини. Його подвиг навіки вписаний в історію боротьби України за свободу та незалежність.
За особисту мужність і самовіддані дії, захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, за вірність Присязі Володимира Бичка посмертно нагороджено відзнакою Президента України «ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ» та орденом Президента України «За мужність ІІ ступеня».
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та вдячності перед світлою пам’яттю Захисника. Згадуємо його добрим словом, молитвою та щирою вдячністю за жертовність заради майбутнього України.
Наш довічний обов’язок пам’ятати кому завдячуємо кожним новим днем у цій війні... Пам’ятати їх імена... Пам’ятати їх обличчя... Пам’ятати де і коли вони загинули… І пам’ятати, що їх вбивали московити…
Вічна шана і слава полеглому Воїну… Пам’ятаємо…
