Теплицька громада провела в останню земну дорогу свого Захисника - Валерія ДУМУ
Сьогодні ще одна свіжа могила з’явилась у Теплицькій громаді, над якою завжди майорітиме синьожовтий прапор і ще одна мати поховала сина…
Теплицька громада зустріла та провела в останню земну дорогу захисника України Валерія Думу, який героїчно загинув захищаючи мирне небо над нашою державою.
Народився Валерій 5 лютого 1976 року в селі Іванів. В Комарівці закінчив школу. Далі строкова служба в армії. Після служби повернувся у рідне село, спочатку працював у місцевому колгоспі токарем, потім, після реорганізації агроформування, - у фермера.
В січня 2024 року Валерія мобілізували до лав ЗСУ. Служив навідником відділення кулеметного взводу стрілецької роти у складі 59-ої окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Разом з побратимами захищав Україну на Донецькому напрямку, де велися найзапекліші бої. З березня 2024 року зв’язок рідних із ним обірвався під час тяжких боїв в районі населеного пункту Первомайське. З тих пір він вважався зниклим безвісти. Весь цей час мати та сестри чекали Валерія, надіялись, сподівались що він живий, що десь в полоні, там, де немає зв'язку, і згодом обов'язково повернеться… Але...
15 вересня 2025 року слідчими правоохоронних органів офіційно підтверджено його загибель відповідно до постанови про ідентифікацію особи. Стало відомо, що свій останній бій за Україну Валерій прийняв 11 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Первомайське Донецької області.
Захиснику навіки 48…
Сьогодні він навіки повернувся додому НА ЩИТІ...
У траурній процесії несли весільне гільце та коровай. Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями. Востаннє схилилися над домовиною сина мати, брата – сестри, рідні та друзі…
Прапор України, що вкривав домовину Захисника вручили сестрі як символ держави, якій вірно і до останнього подиху служив її брат. Валерія віддали рідній землі під звуки гімна України та прощальні постріли.
Теплицька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Захисника. Разом з вами схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль втрати. Нехай Господня опіка та наші молитви полегшать гіркоту втрати. Нехай доброю і світлою буде пам'ять про Валерія Анатолійовича, нехай легко буде йому там, у світах кращих, серед побратимів.
Спочивай в мирі, Воїне. Царство Небесне, Вічна пам’ять і вічна слава тобі, Валеріє Анатолійовичу.
Пам'ятаймо ціну кожного тихого ранку, кожного мирного дня...
