Теплицька громада провела в останню земну дорогу свого Захисника - Віталія ПАТРІАРХА
Не встигають в’янути квіти на наших дорогах, якими встеляють люди останній шлях загиблих Героїв до рідної домівки…
За червень четвертий полеглий на війні Воїн повернувся додому «НА ЩИТІ»...
Віталій Пантелеймонович ПАТРІАРХ - сьогодні Теплицька громада зустріла його та провела в останню земну дорогу.
В серці спустошення, нестерпний біль і ненависть до московитів, які прийшли до нас з війною і принесли в наші оселі лише горе…
Народився Віталій 24 жовтня 1981 року. Дитинство та юність хлопця пройшли в Теплику. Навчався в школі №2. Життя не балувало Віталія. Він рано втратив батька, після смерті якого мамі довелося самій взяти на себе відповідальність за виховання двох синів. Тоді Віталій подорослішав і, як старший, став в сім’ї справжньою опорою й помічником, багато чоловічої роботи по дому та господарству він взяв на себе. Здобувши базову середню освіту продовжив навчання у Теплицькому професійному аграрному ліцеї. Аби отримувати гідну зарплатню, пробував себе на різних роботах в різних сферах. Згодом юнак переїхав до Одеси та працював на ремонтних роботах у приватному секторі.
18 січня 2025 року Віталій приєднався до лав ЗСУ по мобілізації. Проходив службу на посаді оператора-розвідника 3 розвідувального відділення у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Завжди відповідально ставився до виконання бойових завдань, не раз виручав бойових побратимів. Він бачив жахіття, які робили окупанти на українській землі, бачив смерть та справжні очі війни.
Свій останній бій за Україну Віталій прийняв 16 червня 2025 року поблизу населеного пункту Павлівка Сумської області під час виконання бойового завдання.
Воїну назавжди 43…
Солдат Віталій Патріарх став іще одним небесним Воїном, ще одним Героєм, який залишиться навіки в пам’яті нашої громади.
Поховали Віталія зі всіма військовими почестями на Теплицькому кладовищі. Трикратний залп сповістив про те, що віднині тут спочиває вірний син України, який поклав своє життя на вівтар Перемоги. Прапор, яким була огорнута труна загиблого Воїна, як символ мужності та відданості Україні вручили молодшому брату Захисника - Ігорю.
Теплицька громада висловлює глибокі співчуття Ігорю та всій родині Віталія. Сили вам та Божої допомоги перенести цей надважкий біль втрати…
Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Воїне. Низький уклін за захист, за мужність, за подвиг. Ти назавжди залишаєшся у серцях тих, хто житиме завдяки тобі.
Слава Україні
Слава Нації
Смерть ворогам
