Теплицька громада попрощалась із військовослужбовцем Олександром Лищуком
Сьогодні Тепеличчина віддала шану та провела в останню земну дорогу свого захисника.
ЛИЩУК Олександр Володимирович загинув захищаючи Україну... Такі страшні реалії російської кровопролитної війни...
Народився Сашко 6 травня 1989 року. Все життя проживав в селі Карабелівка. Після закінчення школи працював на різних роботах у сільському господарстві.
До війська його мобілізували 7 липня 2024 року. Служив стрільцем-снайпером. Боронив Україну разом з побратимами у складі 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Останній бій Олександр прийняв 3 вересня 2024 року на Покровському напрямку поблизу села Костянтинівка. Майже сім місяців наш земляк вважався зниклим безвісти. Після чергового обміну тілами, ДНК-експертиза підтвердила загибель Сашка. Йому назавжди 35...
Вдома Олександра не дочекалися мати, дружина та маленький син.
Сьогодні востаннє нашому Воїну віддали військові почесті. Державний Прапор України, що огортав домовину бійця, передали згорьованій матері Гульнарі Омарівні, як символ синової мужності та відданості Україні. Три постріли почесної варти сповістили, що тут навіки спочив Воїн, який загинув за Україну – Лищук Олександр Володимирович, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Важко знайти потрібні слова і неможливо заспокоїти біль в душах рідних… Війна московитів продовжує свої страшні і чорні жнива, забираючи життя наших захисників. Пам’ятаймо про ціну нашого мирного життя в тилу. Не забуваймо ні на хвилину, що там, де в очі дивиться смертоносна війна і лізе кацапська сарана - стоїть чиясь дитина, чийсь батько, брат, чоловік, коханий... Пам’ятаймо…
Теплицька громада висловлює щире та глибоке співчуття родині полеглого Захисники. Разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі.
Спи спокійно, Олександре, нехай Господь дарує тобі Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі. Добра світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться у наших серцях.
Слава Україні
Смерть ворогам
